Вінський Йосип

Йосип Вікентійович Вінський – міністр транспорту та зв'язку України (2007-2009). Народний депутат Верховної Ради України II-VI скликань.

Місце народження. Освіта. Родом із села Лошківці Дунаєвецького району Хмельницької області. Здобув вищу освіту в Кам'янці-Подільському сільськогосподарському інституті (закінчив виш у 1977 році з дипломом інженера-механіка). Згодом закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПУ за спеціальністю політолог.

Кар'єра. У 1977-1981 pp. Вінський працював інженером-діагностиком Кам'янця-Подільського райоб'єднання Сільгосптехніка, головним інженером радгоспу ім. Щорса ПЗ Союзсортнасінняовоч Дубненського району на Рівненщині, конструктором та старшим інженером Кам'янець-Подільського відділення Київського спеціального ПКБ Укрсортнасінняовоч.

З 1981 по 1991 р. - на комсомольській та партійній роботі.

У 1991-му став членом створеної Соціалістичної партії України, очолював хмельницьку обласну парторганізацію. Водночас (до 1994 року) керував технічним центром "Білорусь" хмельницького підприємства "Агропромтехніка".

У 1994-му вперше став народним депутатом України. По партійній лінії дослужився до посади голови політради СПУ та неофіційного звання "сірого кардинала" партії.

Влітку 2006-го, після того, як керівництво Соцпартії на чолі з Олександром Морозом передумало вступати в коаліцію з Нашою Україною і БЮТ і уклало союз із Партією регіонів і КПУ, Вінський, який у 2004-му активно підтримав Віктора Ющенка у другому турі президентських виборів та який брав активну участь у Помаранчевій революції, демонстративно залишив фракцію соціалістів. У вересні політрада СПУ виключила його з партії. За словами лідера Мороза, "за свідоме порушення статуту партії, який забороняє членам партії вести дискусії у ЗМІ, які не належать до партії".

Після виходу з фракції СПУ Вінський деякий час перебував серед позафракційних депутатів. Пізніше йому було запропоновано пост заступника лідера парламентської опозиції, яким стала лідерка БЮТ Юлія Тимошенко, членство в партії Батьківщина та посада заступника голови в ній же.

18 грудня 2007-го призначений міністром транспорту та зв'язку в уряді Тимошенко. Змінив на цій посаді колишнього однопартійця Миколу Рудьковського, який незадовго до відставки опинився в центрі скандалу через обвинувачення у зловживаннях службовим становищем.

У червні 2009 р. прем'єр-міністр звинуватила Вінського у використанні адмінресурсу для проведення кампанії з виборів президента, після чого він написав заяву про відставку та заявив про вихід із партії Батьківщина. 23 червня 2009 р. Вінський рішенням Верховної Ради звільнений з посади міністра транспорту та зв'язку.

На парламентських виборах восени 2012 року балотувався самовисуванцем по одномандатному округу №192 у Хмельницькій області, проте програв Олександру Герезі.

Сім'я. Політик одружений, виховав сина та дочку.

Хобі. Серед захоплень – полювання, садівництво.

26.12.2023 р.