RU

Назарбаєв Нурсултан

Президент Республіки Казахстан (1990-2019)

Назарбаєв Нурсултан

Нурсултан Абішович Назарбаєв - президент Казахстану (1990-2019), голова правлячої Народно-демократичної партії Нур Отан (2007-2021), перший секретар Комуністичної партії Казахстану (1989-1990), голова Верховної Ради Казахської РСР (1990) РСР (1984-1989).

Місце народження. Освіта. Народився у селі Чемолган Каскеленського району Алма-Атинської області. У 1967 р. закінчив завод-втуз при Карагандинському металургійному комбінаті. У 1976-му - заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС. Доктор економічних наук.

Кар'єра. З 1960 по 1969 рр. працював на Карагандинському металургійному комбінаті.

1969-1973 рр. - на партійній, комсомольській роботі у місті Теміртау Карагандинської області.

1973-1977 рр. - секретар парткому Карагандинського металургійного комбінату.

1977-1979 рр. - секретар, другий секретар Карагандинського обкому партії.

1979-1984 рр. - секретар Центрального Комітету Компартії Казахстану.

1984-1989 рр. – голова Ради міністрів Казахської РСР.

1989-1991 рр. – перший секретар Центрального Комітету Компартії Казахстану. Одночасно з лютого до квітня 1990-го - голова Верховної Ради Казахської РСР.

З квітня 1990 р. – президент Республіки Казахстан.

1 грудня 1991 відбулися перші всенародні вибори президента республіки, в ході яких Нурсултан Назарбаєв отримав підтримку 98,7% виборців.

29 квітня 1995 року в результаті всенародного референдуму повноваження президента Нурсултана Назарбаєва було продовжено до 2000 року.

10 січня 1999 р. у ході дострокових виборів знову обраний президентом Республіки Казахстан, отримавши 79,78% голосів.

4 грудня 2005-го вкотре обраний президентом Республіки Казахстан, отримавши 91,15% голосів виборців.

На початку 2011 р. Конституційна рада Казахстану визнала таким, що не відповідає Конституції, ухвалений парламентом закон, який передбачав проведення референдуму про продовження повноважень чинного президента до 2020 р. замість виборів у 2012 р. Слідом за цим парламент Казахстану ухвалив поправки до Конституції республіки, які наділили Назарбаєва правом оголошувати дострокові президентські вибори, які він одразу ж і оголосив. Вибори відбулися 3 квітня 2011 р. Назарбаєв переміг із результатом понад 95

Нурсултан Назарбаєв обіймає посаду голови Асамблеї народу Казахстану, а також очолює Всесвітню асоціацію казахів.

19 березня 2019 року Нурсултан Назарбаєв склав повноваження президента Казахстану.

Погляди й оцінки. У 1997 р. Нурсултан Назарбаєв переніс столицю з півдня країни з Алма-Ати на північ - в Акмолу, пізніше перейменовану в Астану (щоб запобігти можливій втраті північних територій Казахстану, населених переважно росіянами). При цьому він ввів у вищі ешелони влади країни людей, пов'язаних із ним кровними узами.

Нурсултан Назарбаєв зробив ставку на без'ядерну зовнішню політику Казахстану, закривши ядерний полігон у Семипалатинську і знищивши всі ядерні боєзаряди, що залишилися в республіці з радянських часів. Протягом 1996-2005 рр. Казахстан повністю завершив делімітацію кордонів із сусідніми державами.

За Нурсултана Назарбаєва Казахстан увійшов до низки воєнно-політичних блоків, політичних та економічних організацій - ДКБ (1992; з 2002-го - ОДКБ), ОБСЄ (1992), ЦАЕС (1994), "Шанхайської п'ятірки" (1995, перетвореної 2001 р. на ШОС), ЄврАзЕс (2000), СВМДА (2002), ЄЕП (2003). Президент заявив про намір Казахстану приєднатися до СОТ. При цьому, за оцінками експертів, Казахстан так і не зміг стати безумовним лідером у центрально-азіатському регіоні, а головними його політичними та економічними партнерами стали Росія, Китай і США. Виходячи з того, що у Казахстану відсутній вихід до моря, Нурсултан Назарбаєв зробив ставку на максимальне використання сухопутного транспортно-комунікаційного потенціалу країни. Ґрунтуючись на наявності в республіці порівняно розвиненої інфраструктури транспортування нафти і газу з видобувних регіонів до російських трубопровідних систем, Нурсултан Назарбаєв у жовтні 2005-го заявив про намір Казахстану в найближчі десять років увійти в десятку найбільших постачальників нафти на міжнародний ринок, а також у 2006-му підписав угоду з Азербайджаном про спільне використання нафтопроводу "Баку-Тбілісі-Джейхан", маршрут якого проходить в обхід російської території.

"Казахгейт". Нурсултан Назарбаєв став одним з учасників справи про корупцію в Казахстані, також відомої як "Казахгейт". Наприкінці 1999 р. швейцарські слідчі виявили і заморозили кілька банківських рахунків, які нібито належали високопоставленим казахстанським чиновникам, зокрема самому Нурсултану Назарбаєву. З'ясувалося, що гроші на ці рахунки надходили переважно від американських нафтових компаній. У 2000 р. до розслідування долучилися США, а в липні 2000-го було виявлено і заморожено ще кілька рахунків, які також нібито належали президенту Казахстану. Їхня загальна сума становила близько 1 млрд доларів. Казахстанська влада неодноразово намагалася зам'яти скандал, і в травні 2004 р. Нурсултан Назарбаєв уперше висловив своє ставлення до цієї справи, публічно зрекшись "Казахгейту". Однак у 2007 р. казахстанська влада відмовилася від претензій на ці кошти, і департамент юстиції США підписав рішення про конфіскацію на користь дитячого фонду 84 млн доларів з рахунку у швейцарському банку, що належить казначейству Мінфіну Казахстану.

Регалії. Нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора та орденом "Знак Пошани".

Сім'я. Одружений. Дружина – Сара – очолює Міжнародний дитячий благодійний фонд "Бобек". У Назарбаєва три дочки: Дарига – доктор політичних наук; Динара – очолює Фонд освіти імені М.Назарбаєва; Алія – займається бізнесом.

29.05.2024 р.