Куніцин Сергій

Сергій Володимирович Куніцин – представник президента України в Автономній республіці Крим (2014; 2010), голова Севастопольської міської державної адміністрації (2006-2010), голова уряду АР Крим (2002-2005; 1998-2001), депутат Верховної Ради АР Крим.

Місце народження. Освіта. Народився у селищі Бекдаш Красноводського району у Туркменістані. У 1982 році закінчив Сімферопольську філію Дніпропетровського інженерно-будівельного інституту за спеціальністю виробництво будівельних виробів та конструкцій (інженер-будівельник-технолог).

Кар'єра. З 1982 року – трубоукладач ПМК-40 тресту Перекопхімбуд у Красноперекопську, майстер, заступник начальника цеху заводу КПБ у Тюмені.

З травня 1983 по серпень 1984 року - служба в армії у складі обмеженого контингенту радянських військ у Демократичній Республіці Афганістан.

У 1985-1989 pp. працював інженером-технологом цеху заводу залізобетонних виробів управління Кримканалбуд, начальником цеху, головним інженером Красноперекопського заводу залізобетонних виробів.

Незадовго до розвалу Радянського Союзу був інструктором ідеологічного відділу Красноперекопського міськкому Компартії України.

У 1990-1994 pp. - народний депутат України I скликання. Член комісії з питань діяльності рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування.

Паралельно і до травня 1998 року – мер та голова міськради Красноперекопська.

У 1995-му очолював адміністрацію Північнокримської експериментальної економічної зони Сиваш.

З вересня 1997 по грудень 1999 року – радник прем'єр-міністра України Валерія Пустовойтенка (на громадських засадах).

У 1998-2000 pp. - член комісії з питань морської політики за президента України Леоніда Кучми, член координаційної ради з питань місцевого самоврядування.

З травня 1998 по липень 2001 року та з квітня 2002 по квітень 2005 рр. - голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

З липня 2001 по квітень 2002 року – радник президента Кучми.

З червня 2006 по квітень 2010 року - голова Севастопольської міської державної адміністрації

З квітня по жовтень 2010 року – постійний представник президента Віктора Януковича в АР Крим.

З листопада 2010-го - депутат Верховної Ради АРК VI скликання (обраний в одномандатному мажоритарному окрузі від партії Союз).

З грудня 2012 р. – народний депутат України VII скликання, пройшов до парламенту за списком партії УДАР (за №15). Заступник голови комітету ВР у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів. 

27 лютого 2014 р. указом в.о. президента Олександра Турчинова знову призначений постійним представником президента в АР Крим. На цій посаді Куніцин змінив Віктора Плакіду.

24 березня 2014 р. Куніцин подав у відставку з посади постпреда президента у Криму.

24 червня 2014 року президент України Петро Порошенко призначив Сергія Куніцина своїм радником.

З 2014 року по серпень 2019 року - народний депутат України VIII скликання, обраний по загальнодержавному багатомандатному округу за списком партії Блок Петра Порошенка. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, голова підкомітету з питань державної політики у сфері соціального захисту громадян.

17 травня 2019 року Петро Порошенко звільнив Сергія Куніцина з посади свого позаштатного радника.

2 червня 2020 року президент Володимир Зеленський призначив Сергія Куніцина головою консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих та померлих захисників України.

Громадська діяльність. З лютого 2004-го – голова Кримської республіканської організації Української спілки ветеранів Афганістану.

У роки СРСР (з 1987-го) був членом КПРС. На початку 1990-х очолював партію "На підтримку Республіки Крим". Пізніше керував Кримською регіональною організацією Народно-демократичної партії.

Був заступником голови партії Віктора Балоги Єдиний центр.

У березні 2012 року став генеральним директором спортивного клубу "Таврія", потім – його президентом. Очолював Федерацію футболу Криму. Також був почесним президентом ФК "Хімік" (Красноперекопськ).

Регалії. Лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки за розробку теоретичних засад технології та обладнання виробництва кальцинованої соди та створення промислового комплексу Кримського содового заводу (1999). Почесний громадянин Керчі (2004).

Нагороджений медалями "За бойові заслуги" (1985), "70 років Збройним силам", "Від вдячного афганського народу", грамотою президії ЗС СРСР, знаком "Воїн-інтернаціоналіст", орденом Св. Станіслава (2000), грамотою виконавчого комітету СНД 2003). Повний кавалер ордена "За заслуги" (1999, 2004, 2007).

Сім'я. Одружений, є син та дочка.

05.06.2024 р.