Бойко Володимир

Володимир Семенович Бойко – підприємець, металург, голова правління – генеральний директор ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча". Народний депутат України чотирьох скликань, депутат Донецької міської ради. Колишній член Партії регіонів та Соціалістичної партії України.

Місце народження, освіта. Народився у Маріуполі Донецької області. 1970 року закінчив Маріупольський металургійний інститут (інженер-металург).

Кар'єра. 1955-1960 рр. - трубопроводник цеху водопостачання Жданівського металургійного заводу ім. Ілліча, слюсар-сантехнік будуправління "Сталіншахтобуд", кутник на рибному тральщику флотилії "Головмурманрибпром", служба в армії.

Подальша трудова біографія пов'язана із Ждановським металургійним заводом ім. Ілліча, який після перейменування міста став називатись Маріупольським металургійним комбінатом ім. Ілліча.

З 1960 по 1971 р. Володимир Бойко пройшов шлях від різьбяра холодного металу до бригадира листопрокатного цеху. Потім був старшим майстром листопрокатного цеху, заступником начальника виробничо-розпорядчого відділу спецвиробництва, начальником листопрокатного цеху.

У 1983-1990 pp. - заступник начальника виробничо-розпорядчого відділу прокатного провадження, в.о. начальника, керівник виробничо-розпорядчого відділу, заступник директора комбінату з виробництва та постачання продукції.

У 1990-1997 pp. – генеральний директор ММК ім. Ілліча.

З 1997-го, після акціонування підприємства - голова правління, генеральний директор ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча".

У 1993-1994 pp. – позаштатний радник президента України Леоніда Кравчука. З 1994 по 2002 р. – депутат Донецької облради двох скликань. Член Ради експортерів при Кабміні України (1999–2003), член Координаційної ради з питань внутрішньої політики (1998–1999).

У 2002-2006 роках - народний депутат України IV скликання від блоку "За Єдину Україну!" (№4 у виборчому списку), орієнтованого на президента Леоніда Кучму. Член Комітету Верховної Ради з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва. У різний час входив до фракцій "Єдина Україна" та "Європейський вибір", з листопада 2003 по вересень 2005 рр. - у фракцію Партії регіонів, а потім побачив своїми союзниками депутатів від Соціалістичної партії України, одним із головних спонсорів якої згодом і став.

У 2006-2007 роках – народний депутат України V скликання від Соцпартії (№8 у списку). Член Комітету ВР з питань промислової та регуляторної політики та підприємництва.

На дострокових виборах-2007 Володимир Бойко знову опинився в перших рядах кандидатів від СПУ, проте рейтингу партії, який впав після вступу до коаліції з Партією регіонів та КПУ, спонсорські вливання не допомогли.

2012-2014 рр. народний депутат України VII скликання від Партії регіонів (№7 у списку).

16 січня 2014 року голосував за "диктаторські закони" - пакет антидемократичних законів, які суттєво обмежували права громадян та свободу слова.

Регалії. Удостоєний звання "Герой України" з врученням ордена Держави (2003). Нагороджений орденом "За заслуги" трьох ступенів (1997, 1998, 2001). Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (1999). Почесний громадянин Маріуполя (1998). Заслужений металург України

Статки. У сфері ВАТ ММК ім. Ілліча перебувають, окрім власне металургійного комбінату, авіакомпанія Ілліч-Авіа, Донецька хіміко-металургійна фабрика, ВАТ Уманьферммаш, низка сільгосппідприємств у Донецькій, Запорізькій областях та Криму.

За оцінкою журналу Фокус, опублікованої в березні 2008, Бойко - володар статків у розмірі $3,15 млрд і почесного 6-го місця у списку 130 найбагатших українців. Причому, як зазначає видання, на початку 2007-го знатний металург міг похвалитися "всього лише" $1,3 млрд.

Аналогічну оцінку, $3,32 млрд, дав 2008-го станом гендиректора ММК ім. Ілліча та журнал Кореспондент.

У 2009 році журнал "Корреспондент" оцінив статки Бойка в $606 млн, у 2010 році - у $589 млн (20-те місце в рейтингу "Золота сотня"). У 2011 році журнал "Фокус" оцінив статки Бойка в $744,7 млн (№31 у рейтингу "200 найбагатших людей України"). У 2014 році Forbes оцінив статки Бойка в $245 млн.

Хобі. Художнє фотографування, риболовля, легка атлетика.

Смерть. Володимир Бойко помер 10 червня 2015 року у віці 76 років.

10.06.2015 р.