RU

Чорновіл В'ячеслав

Ексглава Народного Руху України

Чорновіл В'ячеслав
Джерело фото:
Дата народження: 24.12.1937
Дата смерті: 25.03.1999

В'ячеслав Максимович Чорновіл – політик, публіцист, літературний критик, народний депутат України I-III скликань, один із лідерів українського національно-демократичного руху кінця 1980-х - 1990-х років та засновників Народного руху України. Герой України (2000).

Місце народження. Освіта. Народився у селі Єрки Звенигородського району (нині Катеринопільський) Черкаської області у сім'ї шкільних вчителів. У 1960 р. закінчив факультет журналістики Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Через політичні переконання не був допущений до аспірантури Київського педінституту.

Дисидентство. Вже в університеті мав проблеми через свої погляди. У студентські роки багато писав до газет. Дипломну роботу В'ячеслав Чорновіл присвятив публіцистиці Бориса Грінченка, який тривалий час перебував під забороною.

1960-1963 рр. - редактор, а згодом старший редактор передач для молоді на Львівській студії телебачення. У цей час почав виступати як літературний критик.

1963-1964 рр. – працював на будівництві Київської ГЕС.

В'ячеслав Чорновіл став одним із засновників в Україні національно-визвольного руху шістдесятників. Брав активну участь у діяльності Київського клубу творчої молоді.

Восени 1965-го зазнав допитів і обшуків за виступ на прем'єрі фільму "Тіні забутих предків". Тоді ж за участь у правозахисному русі звільнений з газети "Молода гвардія". Влаштувався літпрацівником у видання "Друг читача".

За відмову дати свідчення у справі братів Гориней В'ячеслава Чорновола було засуджено на три місяці примусових робіт.

У 1967 р. за документальні збори "Лихо з розуму" ("Портрети двадцяти "злочинців"), у яких В'ячеслав Чорновіл опублікував матеріали про заарештованих у 1965-му дисидентах, був засуджений до трьох років таборів суворого режиму.

1970 р. перебивався, підробляючи спостерігачем на метеостанції, землекопом в археологічній експедиції. Того ж року почав випускати підпільний журнал "Український вісник".

Під час загальноукраїнської "зачистки" 1972-го був заарештований та відправлений до таборів. Там повів боротьбу за статус політв'язня. Більше половини терміну провів у штрафних ізоляторах та приміщеннях камерного типу. У 1978 р. був відправлений етапом на заслання до Якутії, де написав брошуру про боротьбу політв'язнів у таборах "Тільки один рік". В'ячеслав Чорновіл був прийнятий до міжнародного Пен-клубу - об'єднання професійних письменників. Став членом Української Гельсінської групи, за участь у якій, а також за опозиційні виступи був знову заарештований у 1980-му. 120 днів голодував, а на суді звинуватив КДБ та міліцію у фальсифікації звинувачень та закликав суд не брати участь у змові. Вирок – п'ять років позбавлення волі. Проте у 1983 р. за протестом прокурора Якутії був звільнений без права в'їзду в Україну.

У 1985 р. повернувся до України та повів активну політичну діяльність. Влітку 1987 р. відновив видання "Українського вісника".

Політична діяльність. У 1988 р. В'ячеслав Чорновіл ініціював створення Української Гельсінської спілки, яка спочатку задумувала як політичну партію. Ця спілка стала першою в Україні відкритою опозиційною КПРС організацією партійного типу.

У 1989 р. стояв біля джерел створення Народного Руху України. У 1992-му став співголовою, а потім і головою НРУ. Наступного року Рух було реорганізовано на політичну партію.

У 1990 р. обраний до Львівської обласної ради та Верховної Ради України. Був одним із лідерів радикального крила демократичної частини ВР.

1990-1992 рр. - голова Львівської облради та облвиконкому.У 1991-му балотувався на пост президента України і за підсумками голосування набрав 23,27% голосів (друге місце).

З 1991 року був гетьманом українського козацтва.

З 1992 р. перебував на постійній роботі в парламенті, ставав депутатом III та IV скликань, очолював фракцію НРУ.

З 1995-го – член української делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи.

Крім того, у 1995-1998 роках.був шеф-редактором громадсько-політичної газети "Година".

Регалії та нагороди. Герой України (посмертно). Нагороджений Орденом Ярослава Мудрого V ступеня. Лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка у галузі журналістики та публіцистики, Міжнародної журналістської премії ім. Н.Томаліна.

Сім'я. В'ячеслав Чорновіл був одружений з українською поетесою Атеною Пашко. Сини лідера НРУ Тарас та Андрій так само пішли у політику.

Смерть. В'ячеслав Чорновіл загинув 25 березня 199 року у автокатастрофі на шосе під Борисполем. Його син - Тарас Чорновіл (ексдепутат Верховної Ради) - після затримання заарештованого за звинуваченням у причетності до вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе ексначальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача заявив, що той стежив за В'ячеславом Чорноволом у день його загибелі, і зажадав допитати заарештованого. Соратники та рідні В'ячеслава Чорновола досі вважають його смерть політичним вбивством. Справа про загибель лідера НРУ була закрита у червні 1999 року. Розслідування тричі поновлювалося, проте версію про нещасний випадок спростувати так і не вдалося.

01.07.2009 р.