Зінченко Олександр

Олександр Олексійович Зінченко – медіаменеджер, голова Національної космічної агенції України (2009-2010), державний секретар України (2005).

Місце народження. Освіта. Народився у місті Славута Хмельницької області. 1979 року закінчив Чернівецький держуніверситет (фізик, викладач фізики). У 1982-му достроково захистив кандидатську дисертацію з фізики напівпровідників та діелектриків. 1992 року закінчив московську Академію суспільних наук за спеціальністю політологія.

Кар'єра. З 1979 до 1983 рр. Зінченко працював інженером кафедри теоретичної фізики Чернівецького держуніверситету, навчався в аспірантурі, був молодшим науковим співробітником тієї самої університетської кафедри.

З 1983 по 1992 р. зробив кар'єру у комсомолі. Розпочав заступником секретаря університетського комітету ЛКСМУ, а закінчив головою виконкому координаційної ради ЦК ВЛКСМ у Москві. Передостання посада у центральному комітеті комсомолу – заввідділу пропаганди та агітації.

У другій половині 1992 року був президентом Асоціації молодіжних ініціатив.

З 1992 по 1998 р. - в бізнесі. Обіймав посади директора ТОВ Омета – Меркантайл, віцепрезидента АТ Балчуг, заступника голови представництва фірми Балчуг, генерального директора ЗАТ ІА Україна-Експрес. У 1995-1998 роках Зінченко був гендиректором ЗАТ Українська незалежна ТБ-корпорація (телеканалу Інтер), створеного за його безпосередньої участі.

У 1998 та 2002 рр. ставав народним депутатом України. У Верховній Раді III скликання очолював фракцію СДПУ(о). У парламенті IV скликання був заступником речника Володимира Литвина (до січня 2005 року).

Бувши нардепом, у 1998-2002 рр. обіймав посаду почесного президента каналу Інтер.

З січня по вересень 2005-го Зінченко обіймав посаду державного секретаря України (очолював адміністрацію президента Віктора Ющенка).

Після відставки кілька місяців був віцепрезидентом міжнародного благодійного фонду "Українська Батьківщина", керівником програми стратегії та розвитку. Потім очолив громадську організацію Інститут стратегії та реформ.

З жовтня 2006 року – радник президента України Ющенка.

Звільнений з посади радника глави держави 11 квітня 2008-го.

На виборах до Київської міської ради 2008 балотувався за списком Блоку Юлії Тимошенко (4-те місце), до смерті очолював фракцію БЮТ у Київраді.

11 лютого 2009 року Кабінет міністрів Тимошенко призначив Зінченка директором Національної космічної агенції України. Після приходу до влади уряду Миколи Азарова 17 березня 2010 року пішов у відставку.

Погляди та оцінки. Зінченко поповнив когорту відомих політиків, ще бувши депутатом-"есдеком" і заступником голови СДПУ(о) Віктора Медведчука. Після "суперечки" з кількома авторитетними соціал-демократами (як писали, одним із каменів спотикання став Інтер) та втрати контролю над потужним телеактивом під час президентських виборів 2004 року зблизився з опозиційними політиками Юлією Тимошенко та Ющенком. Брав активну участь у Помаранчевій революції. Про набрану вагу в новому для Зінченка політичному таборі свідчив наданий йому пост держсекретаря (аналог нинішнього глави Секретаріату президента).

3 вересня 2005 року Зінченко подав президенту заяву про відставку. 5 вересня відбулася пресконференція ексдержсекретаря, на якій той заявив, що причиною звільнення стала корупція та власні меркантильні інтереси представників найближчого оточення президента. Після резонансної пресконференції Петро Порошенко та ще кілька членів Нашої України, які фігурували у звинуваченнях Зінченка, подали проти ексдержсекретаря позови до суду. Адвокатом Зінченка виступав юрист і майбутній нардеп-бютівець Андрій Портнов. Довести факти корупції відповідачу не вдалося.

На парламентських виборах-2006 Зінченко зробив безрезультатну спробу пройти до парламенту під №1 списку новоствореної Партії патріотичних сил України.

Наукова діяльність. Опублікував 35 наукових праць у галузі фізики напівпровідників, 15 статей з теорії молодіжного руху, 20 робіт, присвячених глобальним інформаційним системам та ролі ЗМІ, 25 статей з теорії розвитку сучасних політичних систем.

Регалії. Нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня. Академік Національної телевізійної академії України З 2001 року – президент Української всестильової федерації бойових мистецтв та спорту.

Сім'я. Одружений (дружина Ірина – колишня ведуча каналу Інтер). У нього залишилися дві дочки - Катерина (1979 р.н.) та Олександра (1982 р.н.).

Хобі. Читання книг (серед улюблених - "Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон" та "Майстер і Маргарита"), музика (класика, "The Beatles"), східні єдиноборства.

Смерть. 9 червня 2010 року у віці 53 років Олександр Зінченко помер у лікарні Феофанія від раку крові, з яким боровся близько 10 років. Похований 11 червня у Києві на Байковому цвинтарі.

09.06.2010 р.