Бенюк Богдан

Богдан Михайлович Бенюк – український актор театру та кіно, телеведучий, народний артист України (1996). Художній керівник Театру на Подолі. Народний депутат України VII скликання від партії ВО Свобода.

Місце народження. Освіта. Народився у Надвірнянському районі на Івано-Франківщині. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.

Творча кар'єра. Акторську кар'єру Бенюк розпочав у 1975 році на другому курсі інституту: зіграв у картині відомого режисера та актора Леоніда Бикова "Ати-бати, йшли солдати". Першу театральну роль отримав у 1977-му.

У 1978-1980 pp. працював у Театрі юного глядача.

З 1980-го – актор Київського академічного драматичного театру ім. І.Франка, упродовж низки років - серед провідних.

Серед театральних ролей Бенюка - Хвіртка ("Сто тисяч" І. Карпенка-Карого), Щирий ("Момент" В. Винниченка), Бегемот ("Майстер і Маргарита" М. Булгакова), Юркович ("Талан" М. Старицького), Цахес ("Крихітка Цахес" Є. Гофмана), Швейк ("Пригоди бравого солдата Швейка" за Я. Гашеком). Він знявся в близько півсотні фільмів: "Ати-бати, йшли солдати" (1976), "Жіночі радощі і печалі" (1982), "Дама з папугою" (1988), "Капітан Крокус" (1991), "Голод-33" (1991), "Золоте курча" (1993), "Чорна Рада" (2000) та ін, рок-опера "Біла ворона" (Театр російської драми ім. Л.Українки, 2006).

У 1989-1994 pp. паралельно з грою у театрі Бенюк працював старшим викладачем у столичному інституті театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого.

Богдан Бенюк вів кілька гумористичних телепрограм - "Шоу самотнього холостяка" на Першому національному та "Біла ворона" на 1+1.

У 2000-му разом із театральним продюсером та режисером Мирославом Гринішиним та актором, колегою з театру ім. І.Франко Анатолієм Хостікоєвим створив театральну компанію "Бенюк та Хостікоєв".

З лютого 2018 року професор Богдан Бенюк очолює кафедру акторського мистецтва та режисури драми у Київському національному університеті ім. І. Карпенка-Карого.

З 8 листопада 2022 року – директор – художній керівник Київського академічного драматичного театру на Подолі.

Політична кар'єра. На виборах-2006 балотувався в народні депутати України у складі Всеукраїнського об'єднання Свобода (голова - Олег Тягнибок) - політичної сили націоналістичного спрямування. Партія не змогла подолати прохідний бар'єр, набравши лише 0,36% голосів виборців.

У 2007 році під № 4 Свободи Бенюк пішов на дострокові вибори Верховної Ради.

На виборах восени 2012 року Бенюк пройшов до Верховної Ради VII скликання під №2 у списку партії Свобода. Очолив підкомітет з питань міграційної політики, громадянства, статусу іноземців та осіб без громадянства, біженців і зв'язків з українцями, які проживають за кордоном, комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

8 березня 2014 року Бенюк, разом зі своїми товаришами по партії Свобода, зокрема й депутатом Верховної Ради Ігорем Мірошниченком, із застосуванням фізичної сили, змусив написати заяву про звільнення керівника Національної телекомпанії України Олександра Пантелеймонова. Обурення Бенюка викликане показом святкування в Росії з приводу повернення Криму. Дії членів партії ВО Свобода були засуджені як з боку громадськості України, так і з боку прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка. Понад тридцять народних і заслужених артистів України підписали лист, у якому вони вважають, що з боку Бенюка було б чесним вчинком, якби він попросив зняти з себе звання народного артиста України. 31 березня 2014 року Богдан Бенюк прокоментував побиття Пантелеймонова і відмовився скласти мандат.

27 березня 2014 року Бенюк потрапив до списку, опублікованого на сайті парламенту Криму, тих осіб, перебування яких на території півострова Крим є небажаним.

З 2015 по 2020 рік - депутат Київської міської ради від ВО Свобода.

Регалії. Заслужений артист України (1988). Народний артист України (1996). Лауреат Державної премії України ім. О.Довженка (1998). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2008).

Нагороди. Лауреат театральної премії "Київська пектораль": 1994 - за роль Юркевича у виставі "Талан" М. Старицького, 2001 - за роль Собакевича у виставі "Брат Чичиков" за М. Гоголем.

Указом президента України 24 серпня 2017 року отримав орден "За заслуги" I ступеня.

На 7 Міжнародному театральному фестивалі Academy of Performing Arts Awards у Пекіні отримав нагороду в номінації "За найкращу чоловічу роль" (2017).

Сім'я. Одружений, у нього дві доньки та син.

03.04.2024 р.