Білоконь Микола

Микола Васильович Білоконь – міністр внутрішніх справ України (2003-2005). Генерал-полковник міліції.

Місце народження. Освіта. Народився у селі Могилівка Жмеринського району Вінницької області. У 1981 році закінчив Київську вищу школу МВС, у 1992-му - академію МВС. Кандидат юридичних наук.

Кар'єра. 1973-1975 рр. - строкова служба у лавах Збройних сил СРСР.

1975-1994 рр. - робота в органах внутрішніх справ на посадах інспектора відділу карного розшуку, інспектора управління охорони громадського порядку, старшого інспектора управління охорони громадського порядку, командира роти ППС УВС, заступника начальника Мінського РВВС Києва, заступника начальника управління охорони громадського порядку УВС, начальника органу безпеки МВС України.

1994-1996 рр. – робота в центральному апараті МВС України на посадах заступника начальника головного управління охорони громадського порядку МВС України, першого заступника начальника головного управління адміністративної служби міліції МВС.

1996-1999 рр. – начальник головного управління адміністративної служби міліції МВС України.

1999-2001 рр. – начальник управління МВС України в Кіровоградській області.

З листопада 2001 року – заступник голови Адміністрації президента України Леоніда Кучми – керівник головного управління з питань судової реформи, діяльності військових формувань та правоохоронних органів. Спершу шефом Білоконя був Володимир Литвин, потім Віктор Медведчук.

З 27 серпня 2003 року по лютий 2005 рр. – міністр внутрішніх справ України.

У 2005 році Микола Білоконь залишив Україну, аби уникнути кримінального переслідування після перемоги Помаранчевої революції. З того часу проживає в Росії, працює в Міністерстві юстиції Російської Федерації.

Регалії. Генерал-лейтенант міліції. Нагороджений орденами "За заслуги" III та II ступенів.

22.02.2024 р.